6.15 «Любіть ворогів своїх», чи можна це здійснити? Чи є паралелі між католицизмом і військовими? Як я можу вибрати між служінням собі та загальним благом?
Любов є частиною нашого існування і підходить нам краще, ніж ненависть. Щоб любити своїх ворогів, моліться, намагайтеся бачити в них особистості, а не об’єкт ненависті, і дивіться на речі з їхньої точки зору. З Божою допомогою це можливо навіть для вас! Існують різні паралелі між Церквою та військовими. Наприклад, у серйозній відданості спільній меті, вищому благу.
Ми існуємо завдяки нашим стосункам з іншими. Служіння загальному благові означає служіння собі та іншим одночасно. Так, це означає, що від чогось потрібно відмовитися, але це зробить щасливими більшість. Ісус не робить чіткої різниці між служінням іншим чи собі (Мт 7,12).
How does Jesus teach us to pray?
Jesus teaches us to pray not only with the Our Father but also when he prays. In this way he teaches us, in addition to the content, the dispositions necessary for every true prayer: purity of heart that seeks the Kingdom and forgives one’s enemies, bold and filial faith that goes beyond what we feel and understand, and watchfulness that protects the disciple from temptation [CCCC 544].
In what does the prayer of intercession consist?
Intercession consists in asking on behalf of another. It conforms us and unites us to the prayer of Jesus who intercedes with the Father for all, especially sinners. Intercession must extend even to one’s enemies [CCCC 554].
How is forgiveness possible?
Mercy can penetrate our hearts only if we ourselves learn how to forgive – even our enemies. Now even if it seems impossible for us to satisfy this requirement, the heart that offers itself to the Holy Spirit can, like Christ, love even to love’s extreme; it can turn injury into compassion and transform hurt into intercession. Forgiveness participates in the divine mercy and is a high-point of Christian prayer [CCCC 595].
«Поклоніння Богу суперечить культурі ненависті. А з культурою ненависті борються шляхом боротьби з культом скарги. Скільки разів ми скаржимося на те, чого нам не вистачає, на те, що відбувається не так! Ісус знає про все, що не працює. Він знає, що завжди знайдеться хтось, хто нас не любить. Або хтось, хто робить наше життя нещасним. Він просить нас лише молитися і любити. Це революція Ісуса, найбільша революція в історії: від ненависті до свого ворога до любові до свого ворога; від культу скарги до культури дарування. Якщо ми належимо до Ісуса, то це дорога, якою ми покликані йти! Іншого не дано. [Папа Франциск, «Homily in Bari», 23 лютого 2020 р.].
