4.32 Що робити, якщо люди не можуть мати дітей?
Бажання подружжя створити сім’ю є дуже природним явищем і є частиною чудового способу, яким Бог створив нас, людей. Може бути дуже прикро, якщо виявиться, що пара не може зачати дітей. Чудово, коли цю ситуацію можна вирішити медичними засобами. Однак не все, що пропонують є правильним як от штучне запліднення, наприклад, призводить до ряду етичних проблем.
Дитина – це завжди дар, який зрештою приходить від Бога; це не «продукт», виготовлений в лабораторії. Іноді прийняття ситуації є єдиним рішенням, навіть якщо це може суперечити природним бажанням пари. Можливе також усиновлення. А шлюб може бути по-справжньому плідним і в інших аспектах, навіть без дітей.
What can spouses do when they do not have children?
Should the gift of a child not be given to them, after exhausting all legitimate medical options, spouses can show their generosity by way of foster care or adoption or by performing meaningful services for others. In this way they realize a precious spiritual fruitfulness. [CCCC 501]
What can a childless couple do?
Married couples who suffer from infertility can accept any medical assistance that does not contradict the dignity of the human person, the rights of the child to be conceived, and the holiness of the sacrament of Matrimony.
There is no absolute right to have a child. Every child is a gift from God. Married couples to whom this gift has been denied, even though they have exhausted all permissible medical means of assistance, can take in foster children or adopt children or become socially involved in some other way, for instance, by caring for abandoned children. [Youcat 422]
Церква приділяє велику увагу проблемі безплідних пар, піклується про них і саме з цієї причини заохочує до медичних досліджень. Однак наука не завжди здатна позитивно реагувати на бажання численних пар. Тому я хотів би нагадати подружжю в стані безпліддя, що це не перешкоджає їхньому подружньому покликанню. Подружжя завжди покликане через хрещення та безпосередньо через подружнє покликанням до співпраці з Богом у створенні нового життя. Покликання до любові насправді є покликанням до дарування себе, і цьому не може перешкодити жодна фізична умова. Тому, коли наука не знаходить відповіді, відповідь, яка дає світло, приходить від Христа. [Папа Бенедикт XVI, до Папської Академії життя, 25 лютого 2012 р.]
