1.23 Чому Авраам є настільки важливим?
Авраам мав майже все, про що можна мріяти, коли одного дня Бог попросив його залишити свою країну та свої володіння і відправитися зі своєю родиною на землю, яку Бог йому вкаже (Бут. 12:1)(Бут. 12:1): Господь сказав Авраму: «Вийди зі своєї країни, і свого роду, і дому свого батька до землі, яку Я тобі покажу». Бог пообіцяв йому багато нащадків. Авраам довіряв Богу, тому так і зробив: попри похилий вік, в Авраама та його дружини Сари народився син (Ісаак) (Бут. 21:2-3)(Бут. 21:2-3): Сара завагітніла і породила Аврааму сина в його старості тоді, коли Бог говорив йому. Авраам надав ім'я своєму синові, що народила Сара, Ісааком..
У якості остаточного випробування Бог попросив Авраама принести в жертву свого сина. Не зважаючи на горе можливої втрати, Авраам був готовий підкоритися. Але Бог завчасно зупинив його. Авраам показав, що поставив свою любов до Бога понад усе, і таким чином він виконував Божий план. Бог може робити великі речі через нас, людей, якщо ми Йому довіряємо та співпрацюємо з Ним.
How does God reveal himself in the Old Testament?
God shows himself in the Old Testament as God, who created the world out of love and remains faithful to men even when they have fallen away from him into sin.
God makes it possible to experience him in history: with Noah he establishes a covenant to save all living things. He calls Abraham so as to make him “the father of a multitude of nations” (Gen 17:5b) and to bless “all the families of the earth” in him (Gen 12:3b). The people Israel, sprung from Abraham, becomes his special possession. To Moses he introduces himself by name. This mysterious name Yhwh, usually transcribed Yahweh, means “I am who I am” (Ex 3:14). He frees Israel from slavery in Egypt, establishes a covenant with them on Sinai, and through Moses gives them the law. Again and again, God sends prophets to his people to call them to conversion and to the renewal of the covenant. The prophets proclaim that God will establish a new and everlasting covenant, which will bring about a radical renewal and definitive redemption. This covenant will be open to all human beings. [Youcat 8]
Who are the principal witnesses of the obedience of faith in the Sacred Scriptures?
There are many such witnesses, two in particular: One is Abraham who when put to the test “believed in God” (Romans 4:3) and always obeyed his call. For this reason he is called “the Father of all who believe” (Romans 4:11-18). The other is the Virgin Mary who, throughout her entire life, embodied in a perfect way the obedience of faith: “Let it be done to me according to your word” (Luke 1:38). [CCCC 26]
How can we respond to God when he speaks to us?
To respond to God means to believe him.
Anyone who wants to believe needs a heart that is ready to listen (see 1 Kings 3:9). In many ways God seeks contact with us. In every human encounter, in every moving experience of nature, in every apparent coincidence, in every challenge, every suffering, there is a hidden message from God to us. He speaks even more clearly to us when he turns to us in his Word or in the voice of our conscience. He addresses us as friends. Therefore we, too, should respond as friends and believe him, trust him completely, learn to understand him better and better, and accept his will without reservation. [Youcat 20]
Своїм заповітом з Авраамом (Бут 15, 18) і через Мойсея з роду Ізраїля (Вих. 24, 8) Він здобув собі народ, і цьому народу відкрив Себе у словах і вчинках, як єдиний, живий і правдивий Бог. Його планом було, щоб Ізраїль міг на власному досвіді пізнати шляхи Бога до людини й, прислухаючись до голосу Бога, який промовляв до них через пророків, міг поступово розуміти його шляхи більш повно і чітко, та зробити їх впізнаванішими серед народів. [Папа Бенедикт XVI, Verbum Domini, n. 11]
