3.20 Чому церква – дім Божий?
Ісус часто відвідував Єрусалимський храм, який він назвав домом Бога, свого Отця уже у дванадцятирічному віці (Лк. 2:49) Лк. 2:49: А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?. Церква має бути місцем молитви, як наодинці, так і з іншими. У католицькій церкві Ісус присутній особливим чином, а саме з власним тілом у скинії.
Звичайно, ви можете молитися поза церквою, але будівля церкви може дати вам додаткову підтримку у ваших стосунках з Богом. Ось чому церква освячується єпископом, коли вона вперше використовується, щоб бути місцем зустрічі Бога та Його народу.
Does the Church need places in order to celebrate the liturgy?
The worship “in spirit and truth” (John 4:24) of the New Covenant is not tied exclusively to any place because Christ is the true temple of God. Through him Christians and the whole Church become temples of the living God by the action of the Holy Spirit. Nonetheless, the people of God in their earthly condition need places in which the community can gather to celebrate the liturgy. [CCCC 244]
What are sacred buildings?
They are the houses of God, a symbol of the Church that lives in that place as well as of the heavenly Jerusalem. Above all they are places of prayer in which the Church celebrates the Eucharist and worships Christ who is truly present in the tabernacle. [CCCC 245]
What is a Christian house of prayer?
A Christian house of prayer is both a sign of the ecclesial communion of people at a specific place and also a symbol of the heavenly dwellings that God has prepared for us all. In God’s house we gather together to pray in common or alone and to celebrate the sacraments, especially the Eucharist.
“It smells like heaven here.” “Here you can be very quiet and reverent.” Many churches surround us perceptibly in a thick atmosphere of prayer. We sense that God is present here. The beauty of church buildings directs our attention to the beauty, greatness, and love of God. Churches are not just stone messengers of the faith, but dwelling places of God, who is really and truly and substantially present in the sacrament of the altar. [Youcat 190]
Під склепіннями цього історичного собору, який свідчить про безперервний діалог, який Бог хоче встановити з усіма чоловіками і жінками... слова псалмоспівця описують емоції, що наповнюють наші душі з точністю, яку ми навряд чи могли б уявити: «Я зрадів, коли вони сказали мені: «Ходімо до дому Господнього!» (Пс. 121, 1)... Ми справді радіємо, коли входимо до дому Господнього, бо, як Отці Церкви навчили нас, цей дім є не що інше, як конкретний символ Єрусалиму у піднесеності, який сходить до нас (пор. Об’яв. 21, 2), щоб запропонувати нам найпрекрасніше з дому Господнього. «Якщо ми живемо в ньому, – пише святий Іларій з Пуатьє, – то ми співгромадяни святих і члени Божого дому, бо це дім Божий». [Папа Бенедикт XVI, проповідь у Нотр-Дам, 12 вересня 2008 р.]
