M.9 Чому я повинен дотримуватися загальноприйнятих Правил ведення війни, якщо ворог цього не робить?
Це не просто правила: вони допомагають вам завжди діяти відповідно до вашого покликання як воїна і Християнина. Відмовитися від цих правил означає дозволити ворогу подолати вашу моральну перевагу. Людську гідність треба поважати, навіть, якщо ворог не робить цього по відношенню до вас. Кожне страждання і смерть є злом, навіть якщо це стосується ворогів.
Біблія говорить нам, що ми є частинкою боротьби добра і зла. Кожного дня ворог Бога – диявол намагається заманити нас на свою темну сторону, спокушаючи зробити те, що, як ми знаємо і відчуваємо, є неправильним. Важливо бути міцним з точки зору моралі та у Вірі. Ісус пішов ще далі, він був готовий страждати й померти – не лише за своїх друзів, а й за своїх ворогів! Якщо це перевести на сьогоднішні реалії, то таким прикладом може бути відмова народів щодо продовження гонки озброєнь.
Які наші дії можуть порушувати право людини на фізичну недоторканність?
Право на фізичну недоторканість буде порушене при застосуванні насильства, викраденні та захопленні заручників, актах тероризму, тортурах, зґвалтуваннях та примусовій стерилізації, а також примусових ампутаціях та каліцтвах. Ці фундаментальні злочини проти справедливості, милосердня та людської гідності не будуть виправдані, навіть якщо вони підтримуються державною владою. Усвідомлюючи історичну провину Християн щодо стосування тортур у Середньовіччі, Церква сьогодні бореться проти будь-якого застосування фізичної чи психологічної сили, особливо проти тортур [Youcat 392].
Чому викрадення, тортури і тероризм є морально злочинними?
Викрадення та захоплення заручників сприяють укріпленню системи терору. За допомогою погроз люди, які використовують такі методи, піддають своїх жертв нестерпному тиску. Такі заходи є морально недопустимими. Тероризм загрожує, наносить рани і приводить до смертей без огляду на вік, стать, чи соціальну приналежність. Це серйозні злочини проти справедливості та милосердя. Тортури, які використовують фізичне або моральне насильство для отримання зізнань і покарань людей, визнаних винними, залякування опонентів або досягнення результатів через акти ненависті, суперечать пошануванню особи та людської гідності. За винятком випадків, коли вони виконуються з суворо медичних міркувань, ампутації кінцівок та інших органів, каліцтва та стерилізації, що проводяться на невинних особах, суперечать законам моралі [ККЦ 2297].
Чи залучалась Церква до жорстоких дій?
У минулому жорстокі дії зазвичай використовувалися урядами задля підтримки законності та порядку. Часто без спротиву з боку священнослужителів Церкви, які самі дозволяли у своїх судах приписи Римського права щодо застосування тортур. Як не прикро через такі факти, Церква завжди заохочувала до помилування та милосердя. Вона забороняла священнослужителям проливати кров. Останнім часом стало очевидним, що такі жорстокі дії не вплинули для забезпечення громадського порядку, і не відповідали законним правам людини. Навпаки, така практика призвела до ще більш принизливих способів отримання зізнань. Треба працювати над їх скасуванням і молитися за жертв та їхніх мучителів [ККЦ 2298].
Як діють закони моралі у випадку війни?
Навіть під час війни закони моралі завжди залишаються в силі. Відповідно до них потрібно гуманно ставитись до цивільних осіб, поранених солдатів і військовополонених. Навмисні дії, що суперечать прийнятим законам, і накази, відповідно до яких такі дії вчиняються, є злочинами. Ці злочини не можна виправдати сліпим послухом. Акти масових вбивств мають бути засуджені, зокрема це стосується винищення народів чи етнічних меншин, які підпадають під найтяжчі з гріхів. Людина має моральний обов’язок чинити опір наказам, які спричиняють такі дії [ККЦ 485].
Як діяти, коли власна совість підказує інше?
Органи державної влади повинні забезпечити справедливе трактування осіб, які з міркувань власної совісті відмовляються носити зброю. Однак вони можуть і зобов'язані служити своєму народу якимось іншим чином [ККЦ 2311].
Чи у бойових умовах завжди діють закони моралі?
Церква і людське єство стверджують постійність дії законів моралів під час збройних дій. «Сам факт, що війна, на жаль, почалася, не означає, що між ворогуючими сторонами все буде в рамках закону» (Gaudium et Spes 79). Осіб цивільних, поранених солдатів і в’язнів необхідно поважати та поводитися з ними гуманно [ККЦ 2312-2313].
«Етика і закон, які засновані на загрозі взаємного знищення – а можливо і знищенні всього людства – є суперечливими і образливими для всієї структури Організації Об’єднаних Націй, яка може закінчити, як організація «націй, об’єднаних страхом і недовірою». [Папа Франциск, до ООН, 25 вересня 2015 р.].
