4.14 Ісус прощає, але як я можу простити себе та інших?
Кожен робить помилки. Ви, ймовірно, часто дратуєтесь через чиїсь слабкості або недоліки, а інші люди, безперечно, дратуються, коли ви робите помилку. У такі моменти чудово, якщо ви можете відчути чиєсь прощення.
Іноді здається, що пробачити дуже важко. У таких ситуаціях важливо усвідомлювати, що Ісус завжди прощає – так часто, як це необхідно. Відкрийте для себе, як ви теж можете досягти такого рівня прощення та віднайти свободу, прощаючи інших!
How do we attain beatitude?
We attain beatitude by virtue of the grace of Christ which makes us participants in the divine life. Christ in the Gospel points out to his followers the way that leads to eternal happiness: the beatitudes. The grace of Christ also is operative in every person who, following a correct conscience, seeks and loves the true and the good and avoids evil. [CCCC 359]
Why are the beatitudes important for us?
The beatitudes are at the heart of Jesus’ preaching and they take up and fulfill the promises that God made starting with Abraham. They depict the very countenance of Jesus and they characterize authentic Christian life. They reveal the ultimate goal of human activity, which is eternal happiness. [CCCC 360]
What norms must conscience always follow?
There are three general norms: 1) one may never do evil so that good may result from it; 2) the so-called Golden Rule, “Whatever you wish that men would do to you, do so to them” (Matthew 7:12); 3) charity always proceeds by way of respect for one’s neighbor and his conscience, even though this does not mean accepting as good something that is objectively evil. [CCCC 375]
Does Sacred Scripture speak about a way to happiness?
We become happy by trusting in Jesus’ words in the Beatitudes.
The Gospel is a promise of happiness to all people who wish to walk in God’s ways. Especially in the Beatitudes (Mt 5:3–12), Jesus has told us specifically that eternal blessedness (blessing) is based on our following his example and seeking peace with a pure heart. [Youcat 282]
What are the Beatitudes?
Blessed are the poor in spirit,
for theirs is the kingdom of heaven.
Blessed are those who mourn,
for they shall be comforted.
Blessed are the meek,
for they shall inherit the earth.
Blessed are those who hunger and thirst for
righteousness, for they shall be satisfied.
Blessed are the merciful,
for they shall obtain mercy.
Blessed are the pure in heart,
for they shall see God.
Blessed are the peacemakers,
for they shall be called sons of God.
Blessed are those who are persecuted for
righteousness’ sake, for theirs is the kingdom of heaven.
Blessed are you when men revile you and persecute you and utter all kinds of evil against you falsely on my account. Rejoice and be glad, for your reward is great in heaven, for so men persecuted the prophets who were before you. (Mt 5:3–12)
[Youcat 283]
«Якщо ми кажемо, що не маємо гріха, ми обманюємо себе, і правди немає в нас. Якщо ми визнаємо свої гріхи, Він, правдивий і справедливий, і простить наші гріхи». (1 Івана 1:8-9) Написані на самому світанку церкви, ці натхненні слова краще, ніж будь-який інший людський вираз, відкривають тему гріха, що тісно пов’язаний з темою примирення. Ці слова представляють питання гріха в його людському вимірі: гріх як невід’ємна частина правди про людину. Але вони відразу пов’язують людський вимір з його божественним виміром, де гріху протистоїть істина божественної любові, яка є справедливою, великодушною і вірною, і яка виявляється передусім у прощенні та спокутуванні. [Папа Іван Павло II, Примирення і покаяння, п. 13]
