6.7 Чи був Ісус веганом? Чи повинні християни бути вегетаріанцями? Чи включає турбота про творіння вегетаріанську дієту? Чому в Біблії тварин приносили в жертву?
Ісус їв м’ясо (Лк 22,8) і рибу (Лк 24,41-43). Він сказав, що ми можемо вважати всю їжу чистою та придатною для вживання (Мр 7,15-19). Однак помірність у харчуванні тваринами є частиною християнської традиції. Християни часто утримуються від м’яса у п’ятницю, а деякі стародавні монастирські ордени дотримуються переважно вегетаріанської дієти. Це також є виявом солідарності, оскільки виробництво м’яса потребує багатьох ресурсів, які могли б нагодувати потребуючих людей.
Навіть сьогодні тварин приносять в жертву заради нашого благополуччя, щоб годувати нас, одягати або служити в якийсь інший спосіб. Жертвоприношення тварин у Біблії показують нам, наскільки страшним є гріх, оскільки він відокремлює нас від Бога. Старий Завіт розглядав ці жертви як спосіб спокутування гріхів [>1.26] людей. Ісус пожертвував власним життям раз і назавжди, тому не потрібні жодні жертви тварин, щоб сьогодні примиритися з Богом (Євр. 10:14-18).
Why was the death of Jesus part of God's plan?
To reconcile to himself all who were destined to die because of sin God took the loving initiative of sending his Son that he might give himself up for sinners. Proclaimed in the Old Testament, especially as the sacrifice of the Suffering Servant, the death of Jesus came about “in accordance with the Scriptures” [CCCC 118].
In what way did Christ offer himself to the Father?
The entire life of Christ was a free offering to the Father to carry out his plan of salvation. He gave “his life as a ransom for many” (Mark 10:45) and in this way he reconciled all of humanity with God. His suffering and death showed how his humanity was the free and perfect instrument of that divine love which desires the salvation of all people [CCCC 119].
Святий Франциск... показує нам, наскільки нерозривним є зв’язок між турботою про природу, справедливістю для бідних, відданістю суспільству та внутрішнім спокоєм. Франциск допомагає нам побачити, що цілісна екологія вимагає відкритості до категорій, які виходять за межі мови математики та біології, і ведуть нас до серця того, що означає бути людиною [Папа Франциск, «Evangelii Gaudium», 10-11].
